У Тибеті існувало три шляхи послідуванню буддизму – людина могла стати ченцем, практикувати як мирянин або як йогін. Ченці та черниці жили окремо в чоловічих та жіночих монастирях, та дотримувались суворих правил поведінки. У мирян були сім'ї, звична діяльність і вони намагались застосовувати Вчення у повсякденному житті. Йогіни, не зв'язані соціальними нормами, жили в різних печерах, змінюючи співмешканців і цілком концентруючи своє життя на духовному розвитку. Прикладом цього є добре відомий йогін Міларепа.

Зараз, коли люди в розвинутих країнах мають засоби для регулювання кількості своїх дітей, великі буддійські монастирі вже не актуальні. В давні часи причиною для відокремленного життя чоловіків і жінок було не пуританство Будди або ворожість його повчань до тіла. У нього також не було страху, що майбутні нащадки будуть сперечатися про накопичене багатство, як це відбувається у католицькій церкві. Просто люди не могли займатись коханнямі і не мати потім дітей, а сімейне життя обмежувало їх час на навчання та медитацію. За прикладом Будди, обітниці ченців та черниць приймались різними послідовниками і групами, і хоча деякі з них здаються дивними у сучасних обставинах, вони не можуть бути змінені відповідно до потреб нових ситуацій.

Проте, раніше відокремлені групи йогінів та мирян, зараз досить тісно співіснують на Заході. Останнім немає потреби змагатися з одягнутими в червоне ченцями та черницями в отриманні забезпечення з боку продуктивного населення. Вони також не потребують зовнішніх підпорок, таких як білий одяг, що розвівається на вітрі, та дикі зачіски, які, що не так давно, робили їх відмінними від інших. Це скорочує розрив з сучасними мирянами, які зі свого боку з легкістю забезпечують себе так, що їм більше немає потреби заводити величезні сім'ї для того, щоб було кому доглядати за ними в похилому віці. Здається, мої учні у всьому світі узгоджують та з'єднують найкраще з обох підходів. Як правило, у своєму повсякденному житті вони дотримуються Махамудри — звільнюючого погляду йогінів, — при цьому доводячи до кінця все, що передбачає прогресивне та усвідомлене життя. Йогіни відкрито себе проявляють тільки під час відпусток, коли вони масово перетягують свої намети з одного курсу медитацій до іншого.

Здається, що 2550 років тому багато людей в Індії були захоплені повчаннями Будди про причину та наслідок. Менша їх кількість, очевидно, бажала слухати і про мудрість та співчуття, і лише у деяких були умови для чистого бачення на рівнв Діамантового Шляху. Сьогодні на Заході, де навколо є величезна кількість обдарованих людей та гарної карми, багато хто бажає пережити ясність простору ума, а питання про причину та відповідний наслідок переважно залишають для поліції: чи піймали вони кого-небудь, чи ні. Так само філософія та психологія наділені малою привабливістю через те, що багато хто без будь-якого натхнення був насичений ними в школі. Сучасні, впевнені в собі люди, бажають безпосереднього досвіду.

Буддизм, як релігія досвіду, вже не раз переходила з однієї культури в іншу. З часом і в західних країнах, і в Україні він приймає нові форми, властиві нашій культурі, особливостям життя та устрою. Відомий на Заході бутанський майстер буддизму Лопен Цечу Рінпоче говорить про це так: "Буддизм завжди набуває такої форми, яка підходить даній культурі. Його можна порівняти з діамантом: якщо він лежить на червоній поверхні, то сяє червоним світлом, на синій - синім, але при цьому він все одно залишається діамантом".

Основою повчань Будди є знання про те, що є дійсно реальним, а що лише складено з непостійних умов, які зішлись разом. Дякуючи цьому знанню кожний може досягнути стану безмежного щастя. Врешті-решт, дійсним є тільки наш власний ум, він з самого початку повний радості, безстрашшя і співчуття. Повністю знаходитись в цьому стані, що має назву Просвітлення, – це мета буддизму. Вона досягається завдяки відповідному погляду, стилю життя і медитації.

Всі центри Діамантового Шляху школи Карма Каг’ю підтримують постійні контакти з іншими буддійськими організаціями по всьому світі, в тому числі в традиційно буддійських країнах - Непалі, Бутані, Індії.

Українська Асоціація буддистів школи Карма Каг’ю це найбільша мережа буддійських центрів в Україні. В 16 медитаційних центрах та групах Асоціації кожний бажаючий в відповідному для себе ритмі може вивчати буддизм, відвідуючи регулярні лекції і медитуючи в групах.