Яка природа снів?

Весь обумовлений досвід можна порівняти зі сном. Зовнішній світ, що сприймається органами почуттів, здається дуже реальним та цільним і складається з найдрібніших часток, які можна поділяти, поки вони не зникнуть. Цей досвід безупинно розділяється з іншими та впливає на тіло, мову й ум. Те, що ми переживаємо вночі, є приватним сном, що стосується, в-основному, ума.

Будда порівнював зовнішній та внутрішній світ із снами, тому, що нічого з них не залишається. Усі ментальні й психічні феномени з'являються, змінюються, а потім зникають. Настрій, освіта, виховання та походження визначають точку зору. Навіть більше, ми сприймаємо лише ті вібрації, які наші органи почуттів здатні розрізнити і, таким чином, не можемо сприймати речі якими вони є. Наприклад, якщо ми щасливі, все здається чудовим і приємним, а під час нещастя все перетворюється в жахливе й важке. Отже, наше сприйняття визначається зовнішніми умовами й мінливим станом ума.

У стані сну присутня певна мудрість, тому що ми тоді більше усвідомлюємо нереальну природу речей. Легкість, з якою ми отримуємо або втрачаємо уві сні мільйон доларів, або з якою здатні подорожувати будь-куди, насправді показує глибоку мудрість у розумінні природи нашого ума.

Якщо під час сну приходить усвідомлення, що це насправді сон, тоді стає можливим розповсюдження сяючої ясності в минуле й майбутнє, чим досягається просвітлення. Зазвичай цей досвід не може бути утриманий і після пробудження втрачається. Тим не менш, важливо те, що якщо ми станемо здатні контролювати наші сни, ми також зможемо контролювати нашу смерть. Спочивання в ясної сутності ума під час процесу смерті надає найкращий шанс для просвітлення. Буддійські медитації спрямовані безпосередньо на це. Вони виробляють силу, що дозволяє залишатися у сутності ума як гола усвідомленість.

Чому так важливо створити західний буддизм?

Буддизм з’явився в Індії 2500 років тому і завжди, коли він надихав нові країни, він змінювався в своєму прояві, щоб відповідати потребам людей. Індійці та тибетці дуже відрізняються, в нашому західному світі, також, ніщо екзотичне або іноземне не зможе дійсно вирости. Найвищі повчання про природу ума подібні до діаманта, прозорого та такого, що неможливо зруйнувати, але вони також відображають кольори кожного суспільства, в якому вони були репрезентовані. Сьогодні буддизм також набуває стилю, більш прийнятного для освічених і незалежних умів Заходу. Це не означає, що винайдено щось нове, або щось нове додано до повчань. Це непотрібно, коли ми вже маємо вибір з 84,000 повчань.

Чернечий шлях відречення менш привабливий для сучасних людей, які розглядають такі спроби на Заході у якості засобів з уникнення повноти життя і як знак слабкості. Утім, така точка зору не застосовується до тибетських ченців, що відвідують Захід. Люди бачать їхню одежу й ритуали як способи збереження їх традиції. Будда дав незліченні методи на користь істотам і сьогодні на заході найбільш прийнятним є шлях світських практиків та йогінів.

Європейці дуже добре усвідомлюють поверховість, що випливає із мішанини різних культур і традицій. Ті, хто довіряє лише тому, що вони можуть проаналізувати логічно, і ті, хто відчуває збентеження від екзотичного стилю життя, можуть розпізнати прозорість і ефективність буддійських практик, лише коли вони представлені без культурних пасток. Завжди сумно, коли люди закінчують нігілізмом, політкоректністю або наркотиками лише тому, що вони не змогли знайти духовний шлях, якому б змогли довіритись.

Чи потрібні нам сьогодні на Заході монастирі?

Так, щоб зберегти від зникнення повчання, які не мають безпосереднього застосування. В Тибеті існували три можливих способи слідувати буддійськім повчанням: можна було стати ченцем, практикувати як мирянин або бути йогіном. Ченці й черниці жили окремо в чоловічих та жіночих монастирях й мали суворі правила поведінки. Миряни мали сім'ї та виконували звичайну роботу і намагалися використовувати повчання у повсякденному житті. Йогіни жили не обтяжені соціальними нормами, часто в печерах з різноманітними партнерами, і зосереджували своє життя цілком на духовному розвитку.

Оскільки люди в сучасних розвинених країнах мають засоби для регулювання кількості своїх нащадків, то немає потреби у великих буддійських монастирях.

Чоловіки й жінки жили раніше окремо не тому, що Будда був сором’язливим чи його повчання були ворожими до тіла. Також він не боявся того, що майбутні нащадки будуть конкурувати в накопиченні багатств як, мабуть, робить католицька церква. Люди просто не могли займатися любов’ю і не мати дітей, а це могло б скоротити наявний час для навчання і медитації. Обітниці ченців та черниць походять з порад Будди, і навіть якщо вони можуть виглядати дивно в сучасному оточенні, вони не можуть бути змінені, щоб підходити до нових ситуацій.

На Заході, також, раніше відокремлені групи йогінів та мирян стали ближче одна до одної. Сьогодні йогінам нема необхідності конкурувати з вдягненими в червоне ченцями і черницями заради підтримки з боку населення. Тож немає потреби у такому зовнішньому реквізиті, як білий одяг та дикі зачіски, які раніше відрізняли їх від ченців.

Також, маючи сучасні соціальні системи, мирянам більше не потрібно заводити численну родину, яка б доглядала їх у старості. Тож дистанція між цими двома групами зменшилася, і багато людей тепер є мирянами, коли працюють і йогінами під час відпустки й за їхніми поглядами.

Чому серед регентів лінії й лам більше чоловіків ніж жінок?

У відношенні регентів лінії, причиною цього в минулому було те, що організація, потрібна для збереження й передачі повчань, була монастирською. Майже всі Кармапи були ченцями і їх традиційним місцеперебуванням були монастирі, тож жіночим інкарнаціям було б важко бути прийнятими в такому середовищі. Тим не менш, було багато жінок-регентів лінії. Лише в Тибеті, наприклад, були: Мачіг Лабдрьон, яка заснувала лінію передачі "Махамудра Чьод", Мачіг Дропа Г'ялмо, яка почала практику Будди Довгого Життя Амітаюса. Гелонгма Палмо, яка встановила ритуал поста Нюнгне. Нігума, яка почала особливу жіночу передачу шести доктрин, відмінних від тих, що походять від її брата Наропи. Сукхасіддхі, учениця Вірупи, відома завдяки "шести доктринам Сукхасіддхі". Також знаменита Йеше Цог'ял, головна послідовниця Гуру Рінпоче, є хранителем лінії нашої передачі Пхови. Також існують декілька таємних ліній передачі практик союзу, де жінки домінують.

Стосовно лам-жінок, ймовірно, що у минулому було набагато більше духовно розвинених жінок ніж ми знаємо поіменно зараз. Наприклад, Падма Норбу Рінпоче, лама традиції Н'їнгма, стверджує, що було набагато важче знайти переродження жінки через наступні обставини: хоча тибетські йогіні досягали найвищих рівнів усвідомлення, як і їх колеги-чоловіки, вони були дуже незалежними і полюбляли медитувати у печерах на самоті. Тож, з одного боку, розвинені практики-жінки не збирали так багато учнів, як чоловіки з тим же самим духовним рівнем. З іншого боку, схоже на правду те, що ці жінки були також слабо репрезентовані в історичних записах, бо вони жили за межами офіційних закладів.

Чи більше сьогодні лам-жінок?

Лама Оле Нідал каже, що серед його учнів, яких він посилає вчити й керувати центрами, жінок стільки ж, скільки чоловіків. У принципі, в Діамантовому Шляху немає різниці. Жінки мають точно ті ж самі можливості для доброго розвитку. Причиною, чому чоловіки досі домінують у декотрих західних буддійських закладах, частково є ті залишки тибетської монастирської культури, що сама по собі не має нічого спільного з Буддизмом Діамантового Шляху.

Інша причина в ієрархічних структурах. Взагалі в тибетському буддизмі потрібно розрізняти три старі школи (Каг'ю, Н'їнгма й Сак'я) і реформовану школу Гелугпа ("доброчесні"), яка була започаткована значно пізніше. У старих школах, що не так ієрархічно структуровані і працюють більше серед кола друзів, жінки дуже важливі. Навпаки, лінія Гелугпа, що також керує тибетським урядом, має сильну ієрархічну організацію і там майже лише чоловіки. Оскільки чоловікам, здається, подобається будувати такі ієрархічні системи, жінкам не дуже добре жити у такому кліматі. Вони працюють краще на відкритих круглих зустрічах, ніж зверху донизу.

Також жінки можуть бути сильними без потреби бути сильнішими. Якщо серед кола їх чоловіків і дітей усе добре, вони будуть мирними. Але якщо чоловік почує, що у сусідній долині хтось вважає себе сильнішим за нього, він навіть перелізе через дуже високу гору аби перевірити це. Таким чином, чоловіки вкладають набагато більше енергії у змагання за лідерство, ніж жінки.

Здається також, що жінки менше хочуть залишати своє приватне життя і присвячувати все будь-чому, що стає поза межами особистості. Більшість з них бажають чоловіка й сім'ю, щось для себе, і материнство само по собі вважається перемогою в особистому розвитку. На щастя, існують розумні й мудрі жінки, які можуть справлятися одночасно і з Дхармою, і з їх приватним життям і родинами.

Чи дають буддійські вчителі поради з приводу особистих відносин?

Так, особливо миряни і йогіни, які мають практичний досвід. Якою б не була головна причина партнерства - фізичний потяг, внутрішнє почуття схожих інтересів або глибоке впізнавання - можна багато чому навчитися. Якщо поводитися розумно з тим, що маєш, це призведе до ще більшого людського зростання. Оскільки це можливо лише у атмосфері розслабленості, важливо уникати сподівань та змагань у відношеннях. Коли працюєш в світі, дуже важливо підтримувати один одного і все відбувається краще, якщо думати "ми" або "нас", а не "мене" та "її" або "його".

Хоча обидва партнери звичайно поділяють злети і падіння, щастя і страждання завжди залежатиме від погляду кожного. Тобто, якщо один партнер має особливі якості, він може вирішити зробити їх спільним багатством.

Щоб уникнути втрати цієї відкритості, важливо усвідомлювати, що чоловіки мають тенденцію розділяти виживання й забави, в той час як жінка бачить життя у цілому. Чоловіки можуть бути грубими під час праці і часто забувають змінити свій тон, коли вони працюють серед жінок. Тим не менш, вночі все забувається. Тоді їх уми для любові і веселощів. Але якщо до жінки не ставилися добре протягом дня, вона просто не "піддасть жару" вночі. І оскільки обидва можуть бути дуже вразливі в цьому сенсі, про це потрібно пам'ятати.

Жінка, у якої замало, або взагалі нема дітей, повинна уникати імпульсів виховувати замість них своїх чоловіків, також чоловіки, що думають про своїх жінок, як про інвестиції, повинні бути вдячні, якщо вони зростають. В обох випадках, спроби контролювати інших – болісна втрата часу. Обидва повинні знати, що кожний момент може бути останнім, та усвідомлювати, що партнер, який кохає на основі надлишку і довіри, є значно більше надихає ніж той, що робить все через страх, самотність або щоб уникнути труднощів.

Що робити з ревнощами?

Бажайте іншим найбільшого щастя. Вони бажають його так само глибоко, як й усі. Також, якщо сьогодні ви не зробили, не сказали або не подумали нічого доброго - може так статися, що у вас вже ніколи не буде такого шансу.

Чи повинні буддисти бути вегетаріанцями?

Це дійсно питання вашої мотивації. Ви не можете існувати у фізичному тілі, а не приносити шкоди іншим. Навіть щоб зробити чашку чаю, ґрунт спочатку повинен бути зораний й багато дрібних тварин повинно померти. Коли ви дійсно вважаєте, що менше істот буде вбито, якщо ви припините їсти м'ясо, то це – чудово.

Те, що сказав Будда про їдіння м'яса, дуже цікаво. Він радив їсти те, що ви можете собі дозволити і не робити з цього проблеми, але не дозволяти вбивати тварин безпосередньо для вас. З буддійської точки зору, головною причиною для вбивства є поганий кармічний зв'язок між твариною та м'ясником. Ця карма дозріє рано чи пізно, навіть якщо вас не буде поряд і ви не з'їсте біфштекса, що виникнув із цієї поганої зустрічі. Карма обертається між м'ясником та телям: м'ясник в одному житті, теля – в наступному. Сенс у тому, що ви не повинні вплутувати себе в це.

Що ви можете робити, це говорити мантри, такі як "ОМ МАНІ ПЕМЕ ХУНГ" і дмухати на м'ясо. Якщо воно більш ніж семитижневе (тобто в холодильнику), тоді більше не існує ніякого зв'язку між умом і тілом тварини. Але, впродовж семи тижнів після смерті тварини, її свідомість може ще бути присутньою і відчувати, що ви промовляєте мантри і маєте дружні почуття до неї. Це може бути дуже корисним для її переродження.

Чи сумісна бізнесова кар'єра з буддизмом?

Буддійські повчання й медитації допоможуть вам мислити більш ясно, що, звичайно, дуже корисно у всіх сферах діяльності. Ваша концентрація також лише покращиться. Ви зможете більш ефективно спілкуватися з людськими істотами, - колегами, партнерами по бізнесу або клієнтами. Поки ви чесні, як для буддиста, для вас немає ніяких проблем, пов'язаних з участю у конкуренції. Коли ви виграєте, ви можете розділити ваш успіх з усіма істотами, лише дозвольте їм прийняти участь у ваших досягненнях.

Як бути з "важкими" людьми?

Усі мають будда-природу та якості Будди, із яких ви можете навчатися. Так що, намагайтеся знайти щось цікаве у будь-кому, кого ви зустрінете. Якщо це важко, думайте про те, що в них вам подобається. Якщо це не працює, будьте їм вдячні за те, що вони навчають вас терпінню. Якщо це неможливо, думайте, що ви повинні провести з ними лише кілька хвилин або годин, а вони повинні бути самі із собою цілодобово. Якщо ви все ще маєте труднощі з ними, намагайтеся уникати їх та бажайте їм усього найкращого якнайдалі від вас.

Чи мають буддисти бути завжди добрими з іншими?

Існує три аналогії, як Бодхісатва може ставитися до інших. Король, що зміцнює себе, а потім може бути корисним для багатьох істот; човняр, що прибуває на інший берег разом із його пасажирами; і пастух, що піклується про всіх інших до того, як подумає про себе. Хоча сфера впливу короля найбільша, але пастух розвинеться найшвидше, тому що він концентрується тільки на інших і забуває про себе.

Як контролювати гнів?

Гнів - це єдина розкіш, яку ми не можемо собі дозволити. Добрі враження, що акумулювалися впродовж життів, - це капітал ума і єдине джерело незмінного щастя. Вони можуть були спалені миттєво через напад гарячої або холодної люті. Будда казав, що уникнення злості - це найскладніший і найгарніший одяг із тих, що можна надягти, і він дав багато засобів для досягнення цієї мети.

Один дуже слушний метод полягає в усвідомленні мінливої та обумовленої природи кожного відчуття, розуміння того, що важка ситуація зміниться й наша злість пройде. Інший корисний підхід – пам'ятати про причину й наслідок. Якщо вороги провокують нас, ми повинні знати, що вони створюють собі погану карму, яка неодмінно повернеться до них. Замість того, щоб залучатися й створювати ще більше негативного, ми можемо відчувати співчуття до них. Можна також використовувати мантри, що дозволять небажаним емоціям пройти, не зміцнюючи ніяких поганих звичок. Якщо просто усвідомлювати почуття, без того щоб діяти під їх впливом, то небажані емоції не отримають ніякої енергії. Вони стануть приходити рідше і врешті-решт перестануть з'являтися.

Добрий антидот до гніву - це терпіння, якість, яка, без сумніву, потрібна, щоб ефективно працювати з умом. Без ворогів або важких ситуацій нема шансів розвинути терпіння, а без терпіння не може бути просвітлення. Тож ми повинні спробувати бути вдячні за надання цих можливостей. Якщо реагувати без гніву на все, що виникає, це звільнить позачасову мудрість тіла, мови та ума.